З’явилися припливи, менструації стали нерегулярними, а ФСГ та естрадіол у бланку аналізу відповідають референтним значенням. Таке поєднання можливе під час перименопаузи. Європейське товариство ендокринологів рекомендує у зазвичай здорових жінок віком понад 45 років розпізнавати її насамперед за симптомами та змінами циклу: разова гормональна панель рідко додає інформацію, яка змінює рішення лікаря.
У молодшому віці, після деяких видів лікування або за нетипових скарг аналізи можуть бути необхідними. Їхня цінність залежить від запитання: виключити іншу причину затримок, перевірити функцію яєчників чи оцінити безпеку вже призначеної терапії. Універсального набору аналізів «на перименопаузу» немає.
Чому гормони під час перименопаузи важко оцінити за одним аналізом
Перименопауза охоплює роки зміни функції яєчників перед останньою менструацією та перший рік після неї. Саму менопаузу зазвичай встановлюють ретроспективно: після 12 місяців без менструацій, якщо відсутність кровотеч не пояснюється іншою причиною. За гормональної терапії або контрацепції цей орієнтир може бути непридатним.
У міру зменшення кількості фолікулів змінюється зворотний зв’язок між яєчниками та гіпофізом. Гіпофіз виділяє більше фолікулостимулювального гормону – ФСГ, який стимулює ріст фолікулів. Однак фолікули, що залишилися, ще здатні активно виробляти естрадіол. Тому перехід до менопаузи не виглядає як рівномірне зниження рівня естрогенів.
Одні цикли відбуваються з овуляцією, інші – без неї. Може змінюватися вироблення прогестерону після овуляції. Рівні ФСГ, лютеїнізувального гормону (ЛГ) та естрадіолу різняться залежно від дня, фази й циклу. З цього не випливає, що в кожної жінки всі три показники обов’язково різко змінюються за одну добу.
Цю неоднорідність ілюструють дослідження з частим збором зразків. У роботі Нанетт Санторо та колег 1996 року зіставили дані 11 жінок віком від 43 років і 11 жінок віком 19–38 років. У старшій групі середнє виділення кон’югатів естрону із сечею було вищим. Це метаболіти естрогенів у сечі, а не концентрація естрадіолу в крові. Результат невеликої роботи не можна перетворювати на твердження «під час перименопаузи в усіх удвічі більше естрогенів».
У дослідженні Hale та співавторів 2007 року 76 учасниць здавали кров тричі на тиждень протягом одного циклу. Порівнюючи стадії репродуктивного старіння в овуляторних циклах, виявили вищі рівні ФСГ, ЛГ та естрадіолу, нижчий рівень прогестерону в другій фазі циклу та зниження АМГ. Автори порівнювали групи на різних стадіях, а не спостерігали за кожною учасницею до менопаузи. Робота допомагає зрозуміти, чому естрадіол на початку переходу може зберігатися або підвищуватися.
Концентрації гормонів також не завжди відповідають вираженості припливів, порушень сну та інших скарг. Це обмеження окремо зазначено в настанові VA/DOD 2026 року. Симптоми є частиною ширшого кола змін в організмі під час менопаузи, які один показник крові не описує.
Понад 45 років, характерні симптоми та зміни менструацій
Зазвичай не потрібні для підтвердження перименопаузи. Основою оцінювання є скарги та історія циклу.
40–45 років, симптоми та порушення циклу
Лікар може призначити обстеження функції яєчників, якщо результат допоможе уточнити діагноз і подальші дії.
До 40 років, рідкісні або відсутні менструації, симптоми дефіциту естрогенів
За підозри на передчасну недостатність яєчників необхідне обстеження. Не слід відкладати його, списуючи все на «ранній клімакс».
Правило «після 45 років гормони зазвичай не потрібні» стосується типової клінічної картини. Воно не скасовує обстеження за наявності інших можливих причин скарг. Якщо менструація затримується, може знадобитися виключити вагітність; за відповідних симптомів або порушень циклу лікар оцінює функцію щитоподібної залози та рівень пролактину.
Окремий підхід потрібен після лікування, здатного пошкодити яєчники, наприклад деяких видів хіміотерапії. Якщо матку видалено, також не можна спиратися на зміни менструацій. У таких випадках необхідність аналізів визначають індивідуально.
Корисно заздалегідь уточнити, від якого рішення залежить результат. Якщо обстеження призначено лише для отримання «повного гормонального профілю», варто запитати, що зміниться за нормального, підвищеного чи зниженого показника.
На який день циклу здавати ФСГ та естрадіол
Якщо ФСГ справді потрібен для обстеження щодо перименопаузи, Європейське товариство ендокринологів пропонує вимірювати його на 2–5-й день циклу або після понад 40 днів без менструації. Першим днем циклу вважають день початку менструальної кровотечі.
Рання фолікулярна фаза дає змогу зіставляти результати за більш подібних умов. Але правильно обраний день не усуває відмінностей між циклами. За нерегулярних кровотеч не варто самостійно шукати «ідеальну дату»: її обирають з огляду на мету обстеження.
Для інтерпретації ФСГ лікар може одночасно призначити аналіз на естрадіол. У деяких ситуаціях ФСГ повторно вимірюють через 4–6 тижнів, якщо перший результат залишає діагностичну невизначеність. Це не означає, що всім потрібно здавати гормони щомісяця.
У направленні та поруч із результатом корисно зазначити день циклу, дату останньої менструації та препарати, які ви приймаєте. Гормональна контрацепція та менопаузальна гормональна терапія можуть суттєво змінювати рівень ФСГ. Не можна самостійно скасовувати їх заради аналізу: спочатку потрібно обговорити, чи потрібне дослідження взагалі та як інтерпретувати його на тлі лікування.
Як розуміти результати аналізів на ФСГ, естрадіол та ЛГ
Нормальний ФСГ не виключає перименопаузу. У конкретному циклі яєчники можуть виробляти достатньо естрадіолу, який через зворотний зв’язок стримує ФСГ. В іншому циклі співвідношення зміниться.
Рівень ФСГ понад 25 МО/л у ранній фолікулярній фазі або за рідкісних чи відсутніх менструацій підтримує припущення про перименопаузу. Однак універсального діагностичного порога немає. Значення оцінюють разом із віком, історією менструацій, рівнем естрадіолу та даними про ліки. За ним не можна визначити дату останньої менструації.
До естрадіолу слід ставитися так само обережно. Низька концентрація може відповідати зниженій активності яєчників у момент забору крові. Нормальний або високий рівень не виключає переходу до менопаузи. Крім того, лабораторні референтні значення залежать від фази циклу та методу вимірювання: слово «норма» не означає, що причину скарг встановлено.
ЛГ бере участь у регуляції овуляції й також змінюється протягом циклу. Додавання його до ФСГ та естрадіолу не перетворює разову панель на надійний «годинник менопаузи». Зазвичай немає потреби рутинно вимірювати всі три показники лише для підтвердження типової перименопаузи.
Обираючи менопаузальну гормональну терапію, лікар враховує симптоми, анамнез, протипоказання та побажання жінки. Мета лікування не зводиться до досягнення певного рівня естрадіолу чи ФСГ.
Для оцінювання результату важливі вік, історія менструацій, день циклу та ліки. Сам лабораторний бланк не містить усієї цієї інформації.
Чи може АМГ передбачити настання менопаузи
Антимюллерів гормон (АМГ) виробляють клітини невеликих фолікулів, що ростуть. Його концентрація пов’язана з оваріальним резервом і в середньому знижується в міру репродуктивного старіння. Тому АМГ досліджують як можливий інструмент прогнозування останньої менструації.
Але результат залежав від віку. За рівня АМГ нижче 10 пг/мл імовірність останньої менструації протягом найближчих 12 місяців становила 51% у жінок віком до 48 років і 79% у жінок віком від 51 року. Та сама концентрація давала суттєво різний прогноз. Навіть у старшій групі ця подія протягом року відбувалася не в усіх.
У дослідженні SWAN використовували ультрачутливий метод вимірювання АМГ. Його порогові значення не можна автоматично переносити на результат іншої лабораторії: важливі чутливість тесту та особливості прогностичної моделі.
Систематичний огляд Nelson та співавторів 2023 року об’єднав 41 дослідження за участю майже 29 тисяч жінок. Нижчий рівень АМГ був пов’язаний із ранішою менопаузою, однак індивідуальні прогнози залишалися неточними. Особливо широкими були інтервали прогнозу в жінок віком до 40 років.
Отже, АМГ може покращити ймовірнісну оцінку за певних умов, але не дає змоги надійно назвати особисту дату менопаузи. Він не замінює стандартний орієнтир – 12 місяців без менструацій – і зазвичай не потрібен для діагностики типової перименопаузи після 45 років. Низький результат сам по собі також не є підставою починати гормональну терапію.
Навіщо жінкам перевіряють тестостерон і що показують дослідження
Тестостерон нерідко додають до обстежень у разі втоми, зниження лібідо або зацікавленості в збереженні м’язів. Однак лабораторний показник автоматично не пояснює жодного з цих симптомів. Для розладу зі зниженим сексуальним бажанням діагностичного порога загального тестостерону не існує.
Невеликі дослідження, які часто наводять на підтримку «відновлення рівня тестостерону», вивчали різні групи жінок і різні дози.
У дослідженні Huang та співавторів 2014 року рандомізували 71 жінку в постменопаузі після видалення матки, яка отримувала естрадіол. За 24 тижні значуще порівняно з плацебо збільшення безжирової маси та окремих показників м’язової потужності виявили лише за максимальної дози. Вона створювала концентрації тестостерону приблизно в 5–6 разів вищі за фізіологічні. Такий результат не доводить користі безпечних фізіологічних доз для м’язів під час перименопаузи.
У дослідженні Davis та співавторів 1995 року взяли участь 34 жінки в постменопаузі. Додавання тестостерону до естрадіолу супроводжувалося більшим збільшенням мінеральної щільності кісток за низкою вимірювань протягом двох років. Дослідження було невеликим і одноосліпленим; зниження кількості переломів у ньому не оцінювали.
У дослідженні Goldstat та співавторів 2003 року повні дані отримали від 31 жінки зі зниженим лібідо, регулярними циклами та середнім віком близько 40 років. Покращилися показники сексуальної функції та загального психологічного добробуту. Зміна показників депресії не досягла статистичної значущості. Ці дані не можна подавати як доказане лікування депресії або загальну рекомендацію для перименопаузи.
Найкраще обґрунтоване застосування тестостерону пов’язане з розладом зі зниженим сексуальним бажанням у постменопаузі після комплексного оцінювання. Лікар враховує біль, ліки, настрій, стосунки та інші можливі причини. Рекомендації ISSWSH 2021 року допускають розгляд терапії також у пізньому репродуктивному віці за наявності такого розладу, наголошуючи на обмеженості даних.
За призначеного лікування загальний тестостерон використовують насамперед для запобігання надмірній дозі. Його перевіряють до початку терапії та через 3–6 тижнів після її початку. Це не пошук універсальної «оптимальної» концентрації для енергії, настрою чи молодості.
Можливі акне та посилення росту волосся; надмірні дози можуть спричинити ознаки вірилізації, зокрема зміну голосу. За переліченими невеликими дослідженнями неможливо оцінити довгострокову безпеку.
Докладний особистий щоденник із великою кількістю вимірювань також не встановлює ефективності терапії. Без контрольної групи неможливо надійно відокремити дію гормону від тренувань, харчування, інших препаратів і природних коливань самопочуття. Повідомлення про покращення стану чи побічні реакції корисні як привід поставити запитання лікарю, але не є підставою для самостійного призначення.
Що підготувати перед прийомом у лікаря
Історія змін часто корисніша за випадкову гормональну панель. Перед консультацією варто зібрати:
Дати початку менструацій і тривалість циклів, зокрема незвично довгі перерви.
Опис кровотеч: чи стали вони ряснішими, чи з’явилися між менструаціями.
Симптоми та їхній вплив на життя: припливи, нічну пітливість, порушення сну, сухість піхви, зміни настрою.
Перелік ліків і гормональних засобів, зокрема контрацептивів, із дозами та датами початку приймання.
Попередні результати аналізів із датами, днем циклу та одиницями вимірювання.
Разом із лікарем можна визначити, чи потрібен ФСГ, чи треба виключити іншу причину скарг або даних уже достатньо, щоб обговорити допомогу. Сама по собі невідповідність між самопочуттям і результатом одного аналізу ще не означає, що потрібно розширювати панель.
Кровотечі між менструаціями, після сексу або після 12 місяців без менструацій потребують окремого оцінювання. За дуже рясної кровотечі, що супроводжується слабкістю, запамороченням або непритомністю, потрібна термінова медична допомога: гормональна панель такої ситуації не вирішить.
Чи означає низький АМГ, що вагітність уже неможлива?
Ні, низький АМГ сам по собі не означає неможливості вагітності. Він пов’язаний з оваріальним резервом, але не визначає, чи відбудеться овуляція в конкретному циклі. Не можна вирішувати питання про скасування контрацепції лише за одним показником АМГ.
Як оцінюють перименопаузу після видалення матки?
Якщо яєчники збережено, видалення матки саме по собі не означає настання менопаузи. Лікар враховує вік, симптоми, обставини операції та за потреби призначає аналізи. Орієнтир у 12 місяців без менструацій тут непридатний, оскільки кровотеч немає з іншої причини.
Чи потрібен прогестерон для підтвердження перименопаузи?
Зазвичай ні: разовий аналіз на прогестерон не підтверджує і не виключає перименопаузу. Він може знадобитися для інших клінічних завдань, пов’язаних з овуляцією. У таких випадках час дослідження обирають з огляду на ймовірний час овуляції; фіксований «21-й день» не підходить усім, особливо за нерегулярного циклу.